Карантинні заходи по всій країні посилюються.

Як ми, дорослі, можемо пояснити цю ситуацію в країні дітям? Як ми можемо їх заспокоїти?

По-перше не панікувати нам самим, діти дивляться на нас і відчувають нашу паніку, стурбованість.

Щоб не лізли в голову погані думки психологи радять:

1.Режим.

Намагайтеся дотримуватися режиму, як в казармі. Сісти, розписати його аж до деталей в півгодини і далі йому слідувати. Пробудження - по будильнику, за уроки - по будильнику, робота - по будильнику. Ніякої творчої спонтанності.

2. (Порада друга, всередині першої.)

У розпорядку дня обов'язково повинні бути години, які кожен член сім'ї проводить наодинці з собою.

Не з дітьми. Не в розмовах з партнером. Не в домашньому господарстві по вуха.  Не прибирає в шафі, не виносить сміття.

Людина сама з собою, і робить, що хоче. Хоче - в фейсбуці «тупить», грає в комп'ютерні ігри, у ванні закривається, читає молитви – не важливо. Це її священний час, інші в цей час роблять вигляд, що їх  вдома немає (найкраще, коли вони теж зайняті своїми справами).

3. Тримайте дистанцію.

Якщо до карантину ви бачили дітей дві години на день після роботи, садків і шкіл,  не потрібно раптових розвиваючих ігор і задушевних розмов, якщо їх не бувало ніколи. Наближайтеся до членів сім'ї поступово, дайте собі час заново познайомитися один з одним і з ситуацією.

4. Гуманістична.

Ось зараз саме час перестати вимагати від себе немислимого. Або намагатися бути людиною, яка все встигає, не зривається і не психує.

Швидше за все, так не буде. Швидше за все, буде рівно навпаки - ви будете безцільно блукати або бігати по будинку, намагаючись одночасно хоч як-небудь попрацювати, посадити дітей за уроки і хоч щось приготувати всім поїсти.

Про домашнє навчання, якщо коротко: забийте на нього, нехай діти роблять, що виходить і в кайф, а що не виходить - не роблять. Лаятися ніхто не буде, вчителі самі зараз в істериці і метушаться. Війна все спише.

5.( Порада п'ята, плавно випливає з четвертої).

Не дивуйтеся, якщо в найближчі тижні вас буде жбурляти від трудового ентузіазму до паніки, від страшної злоби до «скоріше б коронавірус мене вбив».

Не лякайтеся, що сходите з розуму - нікуди ви не сходите. Просто психіці потрібно кілька тижнів на первинну адаптацію.

Пам'ятайте, що ваші домашні теж щось подібне переживають. Якщо вони поводяться дивакувато, поставтеся з розумінням.

Врятуйте для початку себе, заспокойте себе, погладьте, дайте собі смачненького і обійміть м'яке. На роль ідеальних батьків може не бути взагалі ніяких сил. Просто годуйте дітей і іноді кажіть їм що-небудь на зразок: «Піди займися чим-небудь сам, друже» або «Угу». Щоб вони знали, що ви живі і будете і далі їх годувати.

6.

Після настання чудової нової реальності не поспішайте вигукувати: «Так ось воно як насправді!».

«Насправді нам не потрібно стільки речей, це все була ілюзія, споживчий міхур».

«Насправді я, мабуть, не люблю своїх дітей».

«Насправді сім'я, мабуть, не любить мене».

«Насправді головне, щоб всі були здорові, а решта не має ніякого значення».

Дуже навіть має.

Правда військового часу відрізняється від правди часу мирного, іноді нам дійсно не до смузі і не до дітей. Іноді ми в такому жаху, що не любимо нікого, включаючи себе. А потім світ приходить в рівновагу, і все це знову набуває сенсу. Дочекаємося мирного часу і ще раз все перевіримо.

7. Бережіть сили.

Потрібно, щоб їх вистачило спочатку на кілька тижнів карантину, а потім на кілька тижнів виходу з нього. Це довгий забіг. Швидше за все, ви будете до цього часу трошки виснажені і роздратовані, як борсуки після зимової сплячки. А світ після скасування карантину не повернеться відразу до налаштувань за замовчуванням, він знайде якісь нові контури, до них теж потрібно буде звикати. Напевно вони спочатку здадуться безглуздими і нечесними і будуть моторошно дратувати.

Так що зараз бережіть себе всюди, де вдається. У будь-яких дрібницях.

Якщо це і є Третя світова війна, то в ній переможе той, хто добре спить, робить зарядку і береже себе.

Із собою і своїми думками ми розібрались. 

А як пояснити дітям чому ми не ходимо гуляти у парк, не відвідуємо бабусю з дідусем?

Запропонуйте їм послухати цю казочку:

Слухайте улюблені хіти:

Будьте здоровими!