ТЕРАПЕВТИЧНІ КАЗКИ ДЛЯ ДОШКІЛЬНЯТ
КАЗКА ПРО ДОБРОГО ПЕТРИКА
В одному місті жив-був хлопчик на ім’я Петрик. Петрик дуже хотів мати багато друзів. Але він зовсім не вмів дружити, а вмів тільки битися. Він думав, що тільки бійкою і грубістю можна щось комусь довести або привернути до себе увагу. Хлопці його боялися, і друзів у нього майже не було.
Одного разу Петрик побачив на дорозі
велику калюжу з різнокольоровими брудними плямами. Він підійшов ближче, щоб
краще розглянути її. І раптом проїжджаючий повз автомобіль
оббризкав його водою з ніг до голови.
Петрик, весь мокрий і брудний, хотів
було бігти додому. Але тут помітив, що знаходиться
всередині прозорої великої мильної бульбашки. Спочатку Петрик
дуже здивувався і почав її розглядати. Але потім злякався, бо зрозумів: вибратися з бульбашки він не зможе. Вона була дуже
міцною і ніяк не хотіла лопатися.
З того часу всі погані справи Петрика назад до нього ж і повертались. Наприклад:
намагається Петрик кого-небудь вдарити, а бульбашка удари йому назад
повертає. Кине Петрик в кого-небудь камінь, а той летить назад –
прямо в Петрика.
– Це що ж виходить? Я тепер сам себе бити буду? – Подумав Петрик, і йому
стало дуже боляче і прикро.
Як же мені тепер грати з хлопцями? – Заплакав хлопчик.
Так він і ходив кілька днів в
бульбашці. Битися боявся, адже себе бити боляче і
нецікаво. Грати одному нудно. А от бульбашки ніяк не міг
позбутися.
І ось, вже
зовсім зневірившись, Петрик сидів на лавочці на дитячому майданчику і
спостерігав, як весело грають діти. Раптом він побачив дуже симпатичну дівчинку
з лялькою. Дівчинка не знала, що Петрик любить битися, і
не злякалася його, а, навпаки, покликала грати. Петрик дуже зрадів і
вирішив пригостити дівчинку яблуком, яке було у нього в
кишені. Він простягнув їй яблуко, і тут сталося диво – бульбашка
лопнула! Петрик був просто щасливий. Нарешті він звільнився!
Коли Петрик
прийшов додому, він побачив на столі два великих яблука.
– Дивно, – подумав Петрик, – звідки б їм тут взятися? Адже останнє яблуко я
подарував дівчинці у дворі.
На наступний день Петрик знову пішов у
двір до хлопців і дав їм свою машинку пограти. А коли повернувся
додому – побачив дві нові гарні машинки. І став Петрик
помічати, що, як тільки він зробить комусь добру справу, це добро до нього
повертається, та ще в подвійному розмірі.
З тих пір Петрик робив тільки добрі
справи. У нього з’явилося дуже багато друзів. Він навчився дружити з усіма і
зовсім перестав битися. Адже в бульбашку йому більше не хотілося!
Немає коментарів:
Дописати коментар